Головна     Галерея     Новини, події     ЗМІ (посилання)     Статті     Біографія     Відгуки     Контакти   


    Новини, події / повернутися

Картина і рама

З 4 до 19 грудня 2012р., в Києві, в Національному музеї ім.Т.Г.Шевченка
відбуватимуться культурно-мистецькі заходи "Творчі зустрічі" заслуженого художника України Юрія Камишного.
До уваги спільноти - живопис та інсталяції під гаслом "Картина і рама".


Заслужений художник України Юрій Камишний дивує останнім часом глядачів не тільки своїми картинами, а й власноруч виготовленими оригінальними рамами, в які вмонтовує предмети побуту людини: клямки та засови, що відкриваються, серпи, деталі від прядок, бутлі з налитим сільським самогоном, квіти, насіння, та багато інших справжніх, не штучних, речей. Все це органічно доповнює сюжети, написані на полотні.

Речі для своїх рам художник знаходить на старих горищах, коморах, іноді й на смітниках, часто їх дарують небайдужі добрі люди, котрі вірять, що художник продовжує життя викинутим речам, які також хтять жити й бути ще комусь потрібними. Час залишає на цих предметах прекрасні сліди-ієрогліфи - подряпини, тріщини, впадини, дірки, в яких зашифровані доля, життя й історія нашого народу.

У кожну роботу художник вставляє хоча б один цвях. Іржавий цвях для нього - це символ болі та гармонії водночас. Він створює ритм та особливий колорит у роботі. Ці металеві супутники життя людини знаходяться в кожному паркані, балці, дверях, вікні. Вони кріплять господарство, як суглоби організм людини.

Чому б не купувати відомому художнику дорогі рами? Та справа не в грошах, каже Юрій, будь яка куплена рама не виразить того що задумав автор, не зробить картину неповторною, оригінальною в своєму роді. Рама, як берега в озері, вода скрізь однакова, та саме вони придають йому власне обличчя, славу, а іноді й назву.

"Мені завжди хотілось зробити раму не бронзову як в давнину, а з буденних людських речей - говорить художник - перші рами були дещо примітивними, потім я додавав якісь невеликі елементи, деталі. Та, з часом, я захопився й тепер мені хочеться робити їх більш витонченими, грандіознішими, масивнішими, щоб найкраще передати мої відчуття, думки, любов та доповнювати зміст моїх картин особливим смаком ".

Глядачам подобається такий підхід митця, іноді вони плачуть, коли бачать частинку своєї батьківщини на полотні художника й предмети, які колись були в руках їх прадідів. Багато з них зробили висновок, що рами Юрія Камишного - це окремий витвір мистецтва, достойний визнання.

Грудень 2012





розміщено: 30 листопада 2012